26.01.2009 в 01:51
Пишет vIruka:26.01.2009 в 02:28
Пишет Фрейка:Лесь Подерв'янський
Лесь Подерв'янський
Гамлєт, або феномен датського кацапізму
Назад
ДIЙОВI ОСОБИ:
Гамлєт - датський кацап
Маргарiта - мати Гамлєта
Привид - страшне чудо, старанно прикрите замизганим в багнюку i сукровицю простирадлом
Клавдiй - хтивий дядько принца
Зiгмунд Фрейд - вiдомий психiатр
багато матів
ДIЯ ПЕРША.
(Берег моря. Чути розбещенi крики морських птахiв, ревiння моржiв, а також iншi звуки, iздаваємиє рiзною морською сволотою. Входить Гамлєт, одягнутий в зручну приємну толстовку i такi самi парусиновi штани. Гамлєт красиво пiдперезаний вузеньким шкiряним пояском. Вiн босий, бородатий i пацаватий. В руках у нього дебелий дрючок).
Гамлєт:
Як остопизділо купатися менi!
Чи може iскупатися?
Купатись Чи не купатись?
Блядськi цi питання Зайобують!
То може, не вагаясь,
Спустити враз штани, та батерфляєм
Хуярити, аж поки за буями
В очах не потемнiє? Ну, а згодом?
Про наслiдки можливi не подумать
Один лиш тiльки раз - i вже крадеться
Пiздєц з своєю усмiшкою хижой,
Простуда, гемарой, чиряк на срацi,
Запльована пiдлога, лiкарi,
Вiд шприця гематома i - могила!
На нiй брудна Офелiя вонюча
Та купка маргариток, а пiд нею
Лежить той фраєр, що любив купатись.
Такиї варiанти їбав я в рот i в носа!
(Гамлєт харка у море i його дрючком пиздячить. Входить Клавдiй, хтивий дядько принца).
Клавдiй (грайливо):
Мон шер Гамлєт!
Ходiм у кабiнет,
Канхвету дам тобi я посмоктати.
Канхвета очень класна, "Тузiк" вкусний!
(Клавдiй гидотно плямкає, iзображая вкусний нехуйовий "Тузiк". У цю мить iз моря вилазить Привид у брудному простирадлi).
Привид:
- Не вiр, мiй сину, цьому пiдарасу!
Канхвету ту тобi вiн в жопу встромить!
Клавдiй:
- А-а-а! (Тiкає).
Привид:
- От бач, злякався, йобаний сцикун!
Вiн обiсцяв мене па полюваннi,
Коли я мiцно спав. Пiдступною рукою
Вiн в вухо спрямував брудного хуя,
I скосопизділа моє прекрасне тiло
Смертельная гангрена. Помсти хочу!
Побачить цю падлюку на парашi
За грою в пiвника з неголеним убивцей,
Або в канторi сраним iнженером,
Або у юртi раком па пiдлозi
Татари щоб його їбали в жопу!
Гамлєт:
Не можна мстить!
Повиннi ми любити
Всiх пiдарасiв, злодiїв, убивць...
Бо кожний з них - народ, всi богоносцi...
Привид (iронiчно):
- То може ти i м'яса не їси?
Гамлєт:
- Нi, не їсу я м'яса принципово!
Я тiльки випить iнодi люблю...
Бо ми - народ широкий i гостинний,
I випити ми можем дохуя,
Намного больше всяких iнородцiв,
Жидiв та басурман.
Привид:
- Хуйова мода!
Пробздiлось щось у Датському князiвствi.
Коли я був царем, їбав я в жопу
Всiх богоносцiв в купi з Львом Толстим.
(Но це, канєшна, в смислє, персносном,
Бо пiдарасiв з дєтства не любивши,
їх посилав на "хiмiю" їбошить
На благо батькiвщини).
О, часи, О, Данiя нещасна!
Гамлєт:
Ви, батьку,
Тим привидом вже зовсiм заїбали.
Щось пиздите - таке, що не просцяти
За цiлий тиждень - я же вам сказав,
Що мститись я не можу, бо всi люди.
Другой ху..нi за вами замiчал я.
Навiщо вам було родного брата,
Слабкiшого за вас своїм здоров'ям,
Примушувать лизати вам мiсця?
От вiн i їбанувся, бiдолашний, i це не дивно!
Мати моя бiдна ненавидiла вас, як я жидiв,
мене ж, синка хорошого, любила. i часто пестила,
а я iз нею грався у котика i бiлочку...
Ви, батьку, пiздуйте в ваше море, та хутчiше,
бо я дрючком переїбу їбальник,
ще й дядька позову, i ми з ним разом таких
пiздюлей вам понакладаєм,
що Данiя здригнеться.
Привид:
- Сучий сину,
хуйовий недоносок - так на батька,
таку хуйню казать? Чом не втопив
я тебе у малахвi, як ти родився?
Чом не засунув в сраку головою й не задушив?
О, курв'яча сiмейка! Зажди у мене!
(Привид топиться у морi).
Гамлєт:
- Папаша блядський, в доску заїбали!
Пiти би випить в барi шампаньйоли,
бо в сурлi, мов коти понасцикали,
i несвiдомо хочеться лизати
шаршавим язиком гарячi зуби.
(Гамлєт уходить, моржi ревуть, птахи кричить, море шумить).
ДIЯ ДРУГА.
(Посеред сцени стоїть кацапське крiсло, позбавлене художнього смаку. На сценi збоку стоїть рояль "Стейнвейн", на ньому лежать шпроти. Над всiм цим герб висить нацiональний. На гербi зображено ведмедя. В однiй руцi ведмедя моло-ток, а в другий - балалайка. Це символiзує працелюбнiсть i незакомплексованiсть тварюки. На крiслi сидить Маргарiта. мати Гамлєта, i вишива комiрець в касаваротцi. Маргарiта наспiвує "камарiкi". Непомiтно, м'якою ходою пiдараса входить Клавдiй. хтивий дядько принца).
Клавдiй:
- Сьогоднi я гуляв на датськiм взмор'ї
з твоїм синком красiвим.
Я канхвєту хорошу, очень вкусну йому давав,
но он не взяв, мудiло.
Маргарiта:
- Какой чудак, їй-Богу!
Клавдiй (сам до себе):
- Я виїбу його!
(до Маргарiти):
- Канхвета "Тузiк" очень нєхуйова.
Мар?арiта (лагiдно):
- Бешкетнику.
Клавдiй:
- Чим бздить у кабiнетi,
неначе хтось насрав нечистоплотно?
Вiдкрийте хвiртку, хами, щоб пробздiлось.
(Пiдскочивши, два хами в касаваротках i чоботях швиденько вiдкривають хвiртку, i в неї в ту ж мить влiтає Привид).
Привид:
- Ага, падлюки, всiм скидать штани
I стати раком, щас пiздєц вам буде!
Злiвайте воду, йобанi масони. чи як вас там?
(Клавдiй, Мар?арiта i хами злякано виконують накази Привида. який дико регоче i лiтає по кабiнету).
Клавдiй:
- Мiй Привиду,
нiякої хуйнi не робим ми -
ко всiм жидомасонам
iспитиваєм злобу i ненависть,
i кожний день нацiональнi гiмни
на балалайцi хором iсполняєм,
бояться нас жиди та бусурмани,
прєстiж крепчає, мощно возростаєт
день ото дня процент жиров у маслi,
довольнi хами, ситi в них їбала,
гараздо менше стало пiдарасiв,
їбошать всi вони, як папа Карло,
на хiмiї в Черкасах,
лесбiянки усi на Соловках.
(Входить Гамлєт з дрючком. Вiн в сраку п'яний. В однiй руцi в нього дрючок, в другiй шампанськоє).
Привид:
- Дивись, мiй сину - це жидомасони,
ти запиздяч дрючком їх по печiнцi,
потом менi доложиш. Шо не ясно?
Гамлєт:
- Папаша,
всьо будєт в лучшем вiдє. Не волнуйтесь!
(Гамлєт пиздить усiх дрючком, пиздячить герба з ведмедем, потiм заливає шампанськеє в рояль i шпроти запускає туди ж, по роялю пиздить дрючком. Рояль гуде).
Привид:
- Мiй сину, то рояль, а не жиди,
Його не надо пиздить,
за валюту його я купував.
Гамлєт:
- Iбав я всi роялi i валюту, i всiх жидiв!
(Пиздить Привида дрючком. Привид пада. На полу лежать трупи, попиздженi Гамлєтом. В роялi тихо плавають шпроти. Входить Зiгмунд Фрейд. Його окуляри таємничо блищать в темрявi. Гамлєт потихеньку починає тверезiти).
Гамлєт:
- Iтогi подведьом: упиздив тата,
i мамку запиздячив з рiдним дядьком,
попиздив мєбiль ценную,
герба нацiонального хуйнув,
усюди смерть, розруха...
Не буду бiльше пити я!
Хоч, правда, яка розумная цьому альтернатива?
Ех, блядська Данiя,
пiздєц всiм сподiванням!
(Гамлєт рве на собi толстовку. Тихо грає музика. Приємниий голос спiва. "Яблочко". Зiгмунд Фрейд пiдходе до Гамлєта, коле його в сраку шприцем i вводить до божевiльного дому. На сценi з'являються семеро матросiв в жахливих чорних бушлатах. Пiсня "Яблочко" переможно шириться. Пiд веселi звуки "Яблочка" матроси мовчки страшно вiдбивають чечьотку).
ЗАВIСА
URL записиЛесь Подерв'янський
Гамлєт, або феномен датського кацапізму
Назад
ДIЙОВI ОСОБИ:
Гамлєт - датський кацап
Маргарiта - мати Гамлєта
Привид - страшне чудо, старанно прикрите замизганим в багнюку i сукровицю простирадлом
Клавдiй - хтивий дядько принца
Зiгмунд Фрейд - вiдомий психiатр
багато матів
ДIЯ ПЕРША.
(Берег моря. Чути розбещенi крики морських птахiв, ревiння моржiв, а також iншi звуки, iздаваємиє рiзною морською сволотою. Входить Гамлєт, одягнутий в зручну приємну толстовку i такi самi парусиновi штани. Гамлєт красиво пiдперезаний вузеньким шкiряним пояском. Вiн босий, бородатий i пацаватий. В руках у нього дебелий дрючок).
Гамлєт:
Як остопизділо купатися менi!
Чи може iскупатися?
Купатись Чи не купатись?
Блядськi цi питання Зайобують!
То може, не вагаясь,
Спустити враз штани, та батерфляєм
Хуярити, аж поки за буями
В очах не потемнiє? Ну, а згодом?
Про наслiдки можливi не подумать
Один лиш тiльки раз - i вже крадеться
Пiздєц з своєю усмiшкою хижой,
Простуда, гемарой, чиряк на срацi,
Запльована пiдлога, лiкарi,
Вiд шприця гематома i - могила!
На нiй брудна Офелiя вонюча
Та купка маргариток, а пiд нею
Лежить той фраєр, що любив купатись.
Такиї варiанти їбав я в рот i в носа!
(Гамлєт харка у море i його дрючком пиздячить. Входить Клавдiй, хтивий дядько принца).
Клавдiй (грайливо):
Мон шер Гамлєт!
Ходiм у кабiнет,
Канхвету дам тобi я посмоктати.
Канхвета очень класна, "Тузiк" вкусний!
(Клавдiй гидотно плямкає, iзображая вкусний нехуйовий "Тузiк". У цю мить iз моря вилазить Привид у брудному простирадлi).
Привид:
- Не вiр, мiй сину, цьому пiдарасу!
Канхвету ту тобi вiн в жопу встромить!
Клавдiй:
- А-а-а! (Тiкає).
Привид:
- От бач, злякався, йобаний сцикун!
Вiн обiсцяв мене па полюваннi,
Коли я мiцно спав. Пiдступною рукою
Вiн в вухо спрямував брудного хуя,
I скосопизділа моє прекрасне тiло
Смертельная гангрена. Помсти хочу!
Побачить цю падлюку на парашi
За грою в пiвника з неголеним убивцей,
Або в канторi сраним iнженером,
Або у юртi раком па пiдлозi
Татари щоб його їбали в жопу!
Гамлєт:
Не можна мстить!
Повиннi ми любити
Всiх пiдарасiв, злодiїв, убивць...
Бо кожний з них - народ, всi богоносцi...
Привид (iронiчно):
- То може ти i м'яса не їси?
Гамлєт:
- Нi, не їсу я м'яса принципово!
Я тiльки випить iнодi люблю...
Бо ми - народ широкий i гостинний,
I випити ми можем дохуя,
Намного больше всяких iнородцiв,
Жидiв та басурман.
Привид:
- Хуйова мода!
Пробздiлось щось у Датському князiвствi.
Коли я був царем, їбав я в жопу
Всiх богоносцiв в купi з Львом Толстим.
(Но це, канєшна, в смислє, персносном,
Бо пiдарасiв з дєтства не любивши,
їх посилав на "хiмiю" їбошить
На благо батькiвщини).
О, часи, О, Данiя нещасна!
Гамлєт:
Ви, батьку,
Тим привидом вже зовсiм заїбали.
Щось пиздите - таке, що не просцяти
За цiлий тиждень - я же вам сказав,
Що мститись я не можу, бо всi люди.
Другой ху..нi за вами замiчал я.
Навiщо вам було родного брата,
Слабкiшого за вас своїм здоров'ям,
Примушувать лизати вам мiсця?
От вiн i їбанувся, бiдолашний, i це не дивно!
Мати моя бiдна ненавидiла вас, як я жидiв,
мене ж, синка хорошого, любила. i часто пестила,
а я iз нею грався у котика i бiлочку...
Ви, батьку, пiздуйте в ваше море, та хутчiше,
бо я дрючком переїбу їбальник,
ще й дядька позову, i ми з ним разом таких
пiздюлей вам понакладаєм,
що Данiя здригнеться.
Привид:
- Сучий сину,
хуйовий недоносок - так на батька,
таку хуйню казать? Чом не втопив
я тебе у малахвi, як ти родився?
Чом не засунув в сраку головою й не задушив?
О, курв'яча сiмейка! Зажди у мене!
(Привид топиться у морi).
Гамлєт:
- Папаша блядський, в доску заїбали!
Пiти би випить в барi шампаньйоли,
бо в сурлi, мов коти понасцикали,
i несвiдомо хочеться лизати
шаршавим язиком гарячi зуби.
(Гамлєт уходить, моржi ревуть, птахи кричить, море шумить).
ДIЯ ДРУГА.
(Посеред сцени стоїть кацапське крiсло, позбавлене художнього смаку. На сценi збоку стоїть рояль "Стейнвейн", на ньому лежать шпроти. Над всiм цим герб висить нацiональний. На гербi зображено ведмедя. В однiй руцi ведмедя моло-ток, а в другий - балалайка. Це символiзує працелюбнiсть i незакомплексованiсть тварюки. На крiслi сидить Маргарiта. мати Гамлєта, i вишива комiрець в касаваротцi. Маргарiта наспiвує "камарiкi". Непомiтно, м'якою ходою пiдараса входить Клавдiй. хтивий дядько принца).
Клавдiй:
- Сьогоднi я гуляв на датськiм взмор'ї
з твоїм синком красiвим.
Я канхвєту хорошу, очень вкусну йому давав,
но он не взяв, мудiло.
Маргарiта:
- Какой чудак, їй-Богу!
Клавдiй (сам до себе):
- Я виїбу його!
(до Маргарiти):
- Канхвета "Тузiк" очень нєхуйова.
Мар?арiта (лагiдно):
- Бешкетнику.
Клавдiй:
- Чим бздить у кабiнетi,
неначе хтось насрав нечистоплотно?
Вiдкрийте хвiртку, хами, щоб пробздiлось.
(Пiдскочивши, два хами в касаваротках i чоботях швиденько вiдкривають хвiртку, i в неї в ту ж мить влiтає Привид).
Привид:
- Ага, падлюки, всiм скидать штани
I стати раком, щас пiздєц вам буде!
Злiвайте воду, йобанi масони. чи як вас там?
(Клавдiй, Мар?арiта i хами злякано виконують накази Привида. який дико регоче i лiтає по кабiнету).
Клавдiй:
- Мiй Привиду,
нiякої хуйнi не робим ми -
ко всiм жидомасонам
iспитиваєм злобу i ненависть,
i кожний день нацiональнi гiмни
на балалайцi хором iсполняєм,
бояться нас жиди та бусурмани,
прєстiж крепчає, мощно возростаєт
день ото дня процент жиров у маслi,
довольнi хами, ситi в них їбала,
гараздо менше стало пiдарасiв,
їбошать всi вони, як папа Карло,
на хiмiї в Черкасах,
лесбiянки усi на Соловках.
(Входить Гамлєт з дрючком. Вiн в сраку п'яний. В однiй руцi в нього дрючок, в другiй шампанськоє).
Привид:
- Дивись, мiй сину - це жидомасони,
ти запиздяч дрючком їх по печiнцi,
потом менi доложиш. Шо не ясно?
Гамлєт:
- Папаша,
всьо будєт в лучшем вiдє. Не волнуйтесь!
(Гамлєт пиздить усiх дрючком, пиздячить герба з ведмедем, потiм заливає шампанськеє в рояль i шпроти запускає туди ж, по роялю пиздить дрючком. Рояль гуде).
Привид:
- Мiй сину, то рояль, а не жиди,
Його не надо пиздить,
за валюту його я купував.
Гамлєт:
- Iбав я всi роялi i валюту, i всiх жидiв!
(Пиздить Привида дрючком. Привид пада. На полу лежать трупи, попиздженi Гамлєтом. В роялi тихо плавають шпроти. Входить Зiгмунд Фрейд. Його окуляри таємничо блищать в темрявi. Гамлєт потихеньку починає тверезiти).
Гамлєт:
- Iтогi подведьом: упиздив тата,
i мамку запиздячив з рiдним дядьком,
попиздив мєбiль ценную,
герба нацiонального хуйнув,
усюди смерть, розруха...
Не буду бiльше пити я!
Хоч, правда, яка розумная цьому альтернатива?
Ех, блядська Данiя,
пiздєц всiм сподiванням!
(Гамлєт рве на собi толстовку. Тихо грає музика. Приємниий голос спiва. "Яблочко". Зiгмунд Фрейд пiдходе до Гамлєта, коле його в сраку шприцем i вводить до божевiльного дому. На сценi з'являються семеро матросiв в жахливих чорних бушлатах. Пiсня "Яблочко" переможно шириться. Пiд веселi звуки "Яблочка" матроси мовчки страшно вiдбивають чечьотку).
ЗАВIСА